Важливе під час воєнного стану

У Києві облаштовані захисні споруди цивільного захисту та найпростіші укриття. У разі оголошення повітряної тривоги необхідно терміново прослідувати в укриття цивільного захисту та перебувати там до відбою.

Мапа укриттів доступна на порталі за посиланням та в застосунку Київ Цифровий.

Таблиця з переліком укриттів станом на 22.04.2024 за посиланням.

Також радимо завантажити мапу укриттів, щоб мати доступ до неї в разі нестабільного інтернету. Знайти її можна в застосунку Київ Цифровий: розділ «Міські Сервіси» – «Мапа стійкості».

Під час повітряної тривоги в місті Києві прийом громадян призупиняється, відповідно до правил, встановлених Державною службою України з надзвичайних ситуацій та інших компетентних інстанцій.

Відвідувачі, які знаходяться в приміщенні, після оголошення повітряної тривоги, мають покинути приміщення та прямувати до найближчого укриття.

Мапа укриттів доступна на порталі за посиланням та в застосунку Київ Цифровий.

Звертаємо увагу, що через наведені обставини можливі зміни в графіку прийому. Можливе перенесення або скасування прийому.

Наполегливо просимо не ігнорувати правила безпеки та перейти в укриття.

Дякуємо за розуміння. Бережіть себе та своїх близьких!

У випадку оголошення евакуації населення в місті Києві (або в окремих районах міста) у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, за окремим рішенням голови Київської міської державної адміністрації або голів районних в місті Києві держадміністрацій, будуть введені в дію збірні пункти евакуації. Їхні адреси зазначено на цій карті.

Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для опрацювання заяв щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об’єктів нерухомого майна житлового призначення по місту Києву, які знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації та не внесено до Державного реєстру прав, розроблено порядок розгляду таких заяв.

Особа, яка має необхідність подати вказану заяву, повинна звернутися до будь-якого Центру надання адміністративних послуг міста Києва з заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на пошкоджене або знищене майно з правовстановлюючими документами на це майно (за наявністю).

Після підтвердження наявності інформації в реєстрових книгах КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в термін до 5 робочих днів, державними реєстраторами Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймається рішення щодо державної реєстрації прав на такий об’єкт.

В разі відсутності правовстановлюючих документів на пошкоджене або знищене майно, а також за додатковими консультаціями щодо внесення до Державного реєстру прав відомостей про майно, яке пошкоджене або знищене по місту Києву необхідно звертатися в робочі дні з 9-00 до 16-00 за телефоном:

-    (044) 489 87 83 Заступник начальника управління - начальник відділу державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно та забезпечення реєстраційних процедур - Дудник Алла Анатоліївна.

-    (044) 489 87 83 Заступник начальника управління - начальник відділу державної реєстрації державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - Полянцева Ольга Миколаївна.

Для укриття населення м. Києва від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру створено фонд захисних споруд цивільного захисту, до якого входять сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору. Організації та власники зазначених споруд у разі потреби забезпечать вільний доступ для укриття.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, у сховищах укриттю підлягають:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту і розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговчий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце.

Відповідно до вимог Кодексу, захист населення міста від певних факторів небезпеки, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період від дії засобів ураження, здійснюється у спорудах подвійного призначення (наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням) та в найпростіших укриттях (фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує ризик комбінованого ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період).

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує ризик комбінованого ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також шкідливий вплив засобів ураження в особливий період.

Оповіщення

Головний спосіб оповіщення населення про порядок поводження під час виникнення надзвичайних ситуацій – це передача повідомлення мережею провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення, пересувні автомобілі, оснащені гучномовцями. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації вмикаються сирени та інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної оборони «УВАГА ВСІМ!».

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління з питань надзвичайних ситуацій.

На кожний випадок виникнення надзвичайних ситуацій підготовлено варіанти повідомлень щодо можливих надзвичайних ситуацій.

Після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і под.) передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.

Вислухавши повідомлення, кожний громадянин повинен діяти без паніки і метушні відповідно до отриманих вказівок.

Повідомлення містить: інформацію про надзвичайну ситуацію, місце і час виникнення надзвичайної ситуації; територію (райони, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій в умовах надзвичайної ситуації і т. ін.

ПОВІДОМЛЕННЯ залежатимуть від екстремальних умов, розмірів, тривалості й масштабності можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеня небезпеки факторів ураження для населення міста і стану рятувальних та невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

Кожний громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника цивільного захисту суб’єкта господарської діяльності, діяти відповідно до плану цивільного захисту, а також брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі формувань або за вказівками органів управління ЦЗ.

Якщо громадянин перебуває вдома під час виникнення надзвичайної ситуації, він повинен:

• тримати вдома постійно ввімкненими репродуктори, радіоприймачі, телевізори для того, щоб слухати розпорядження і вказівки органів виконавчої влади, Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відділів з питань цивільного захисту;
• повідомити про отриману інформацію сусідів;
• привести в готовність індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри, а якщо їх немає, приготувати найпростіші засоби (повсякденний одяг, взуття, ватно-марлеві пов’язки, плівку тощо);
• постійно тримати при собі засоби індивідуального захисту, підготувати медичну аптечку, документи, засоби зв’язку, особистої гігієни, запас їжі та ін.;
• провести у квартирі (домі) протипожежні профілактичні заходи (перекрити газ, електропостачання тощо), підвищити захисні властивості квартири: зачинити вікна, кватирки, ущільнити їх;
• уточнити місце найближчого укриття (підвальне приміщення, метрополітен, паркінг), де можна сховатися.

Якщо сигнал застав вас у транспорті, громадському місці (магазині, театрі, на ринку тощо) потрібно уважно й спокійно вислухати повідомлення, визначитися, де найближча станція метрополітену, укриття і як найшвидше дістатися й укритися там, а якщо є час, то якнайшвидше повернутися додому і діяти відповідно до отриманих вказівок.

 

Рекомендований алгоритм дій громадян міста Києва під час виявлення підвального (або іншого) приміщення біля їхнього помешкання, яке придатне для укриття у разі виникнення надзвичайної ситуації

1. З’ясувати, чи належить це приміщення до захисних споруд цивільного захисту, скориставшись інформацією на Офіційному порталі Києва або районної в місті Києві державної адміністрації.

2. Якщо це приміщення не належить до захисних споруд цивільного захисту, звернутися до районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до адреси за якою розташоване таке приміщення, зателефонувавши або надіславши листа із зазначенням:

своїх контактних даних;

• адреси цього приміщення;
• опису його характеристик (площа, стан (задовільний або незадовільний), приблизна кількість осіб, що можуть в ньому укритися тощо);
• за можливості фото цього приміщення (якщо ви звертаєтеся письмово).

3. Разом із представниками районної в місті Києві державної адміністрації оглянути це приміщення (за бажанням).

4. Дочекатися відповіді від районної в місті Києві державної адміністрації про прийняте рішення щодо такого приміщення.

5. У разі, якщо не буде відповідного реагування з боку районної в місті Києві державної адміністрації, звернутися до Контактного центру м. Києва за телефоном: 15-51.

Ці поради допоможуть вам захистити себе та рідних і вижити у разі чергових російських обстрілів. Бо ті, хто знають алгоритм дій, мають більше шансів на порятунок.

Нині у мережі можна знайти багато інформації про те, які правила безпеки діють, які ні. Однак сприймати таку інформацію варто обережно. Бо точно пояснити алгоритм порятунку в тій чи іншій небезпечній ситуації можуть лише фахівці у цій справі. Саме тому проєкт Dovidka.info Центру стратегічних комунікацій уже четвертий рік спільно з профільними державними органами розробляє вивірені інструкції з безпеки.

«Ми бачимо, як зростає запит на знання з безпеки. Люди почали замислюватися над цим більше, ніж будь-коли – і це правильна реакція. Обстріли стають частішими, дрони – небезпечнішими, і реальність вимагає, щоби ми діяли свідомо. Якщо ви раніше навіть не знали, де ваше найближче укриття, чи не мали зібраної тривожної валізи – зробіть це зараз. Безпека – про готовність діяти і протистояти загрозам. І ніколи не пізно почати діяти правильно. Але будьте обережні, читаючи поради з безпеки у соцмережах. Часто серед них є те, що не просто не допоможе, а й нашкодить вам у разі небезпеки. Застосовуйте лише те, що радять фахівці», – каже Микола Балабан із Центру стратегічних комунікацій.

І ось які основні поради з порятунку під час обстрілів дають фахівці проєкту Dovidka.info.

Не стійте під вікнами, коли тривога

Якщо дрон чи ракета не зачеплять ваш будинок, то, на жаль, травмувати чи вбити можуть уламки. Росія не раз атакувала українські міста БПЛА зі шрапнеллю. Це бойова частина, що розлітається на сотні метрів і вражає все навколо. Цими елементами ворог спеціально начиняє дрони, аби завдати якомога більшої шкоди людям.

Небезпеку становлять і кулі від кулеметів, які використовують наші мобільні вогневі групи для збиття «шахедів». Кулі летять на кілька кілометрів і не зупиняються перед склом. Вони застрягають в асфальті, пробивають метал і можуть влучити просто у вікна житлових будинків.

Тому під час повітряної тривоги обов’язково спускайтеся в укриття або дотримуйтеся «правила двох стін». Також:

• Тримайтеся подалі від вікон.
• Відсувайте ліжка від шибок.
• Не виходьте на балкони чи у двір.
• Не знімайте роботу ППО чи відео неба під час обстрілу. Цим ви наражаєте на небезпеку не лише себе, але й допомагаєте ворогу!

З-під завалу будинку можна врятуватись, якщо знати як

Завал будинку – один з найнебезпечніших наслідків обстрілу. Ваше головне завдання – допомогти рятувальникам знайти вас. Не мовчіть: стукайте по трубах або бетоні, кричіть, свистіть, блимайте ліхтариком. Під час спеціальних «хвилин тиші» вся рятувальна техніка припиняє роботу, аби вловити будь-які звуки з-під завалів. Саме в ці хвилини ваші сигнали можуть стати шансом на порятунок. Якщо ви маєте змогу – не припиняйте подавати звуки в цей період.

Не використовуйте сірники чи запальнички – можливий витік газу. Не намагайтеся самостійно розбирати уламки: це може спричинити новий обвал. Якщо вибралися – перевірте себе на травми та за можливості надайте першу допомогу.

Якщо вас затисло і кінцівку можна легко вивільнити – робіть це дуже обережно. Однак якщо кінцівку затиснуло серйозно, і для звільнення потрібна допомога інших людей чи спецзасобів, категорично не можна робити це самостійно без попереднього накладання турнікета. Адже ви можете завдати собі шкоди. Накладіть турнікет вище місця стискання, позначте час, і не знімайте його самостійно.

Ще одна загроза, що може спіткати, поки вас рятують – переохолодження. Навіть при плюсовій температурі ризик переохолодження залишається високим, особливо якщо людина має поранення або втратила багато крові. Щоб уникнути переохолодження, використовуйте все доступне для збереження тепла: ковдри, термоковдри, одяг, рушники. Особливо важливо утеплити ділянки грудної клітки, шиї та голови – саме ці зони втрачають найбільше тепла. Не лягайте на бетон чи землю – обов’язково підкладіть щось під себе. Не вживайте алкоголь – він створює ілюзію тепла, але насправді прискорює охолодження організму.

Не намагайтеся самостійно вибиратися, якщо не бачите безпечного шляху. Уламки можуть обвалитися знову. Очікуйте на допомогу й зосередьтесь на тому, щоб зберегти енергію, тепло і свідомість. Якщо вас декілька – підтримуйте одне одного словами.

Обстріли часто трапляються вночі, коли у вас немає часу на збори. Ці речі мають лежати в зоні швидкого доступу:

• аптечка (турнікети, кровоспинні бинти, бандажі, ножиці, термоковдри, маркер)
• ліхтарик
• пляшка з водою
• павербанк
• свисток

Запам’ятайте, як врятуватись із палаючої будівлі

Пожежа – ще один поширений наслідок обстрілів. Якщо з певних причин ви не потрапили до укриття, а вибух застав вас удома і спричинив пожежу, правильна послідовність дій може врятувати вам життя.

Насамперед – викличте рятувальників. Назвіть адресу, поверховість будинку, на якому поверсі пожежа, чи є постраждалі та чи є ризик для інших мешканців. Якщо маєте змогу – вимкніть електрику й перекрийте газ, щоби уникнути вибуху. Якщо загоряння невелике, без сильного задимлення – використайте вогнегасник або ковдру для гасіння вогню. Але не ризикуйте, якщо вогонь уже поширюється.

Якщо шлях до виходу не задимлений – евакуюйтеся. Допоможіть тим, хто потребує допомоги: дітям, літнім людям, людям з інвалідністю. Спускайтеся тільки сходами – ліфт може зупинитися або перетворитися на пастку. Візьміть документи, воду, телефон, але не витрачайте дорогоцінні хвилини на збори.

Якщо евакуація неможлива – ущільніть двері мокрими речами, аби зупинити проникнення диму. Перейдіть до кімнати з вікном і подавайте сигнали про допомогу: махайте тканиною, використовуйте ліхтарик на телефоні вночі, кричіть, стукайте у вікно. Важливо, щоб вас побачили або почули.

Дим теж убиває, як і вогонь. Тому при сильному задимленні повзіть або пересувайтеся якомога ближче до підлоги – саме там концентрація диму найменша. Закрийте рот і ніс вологою тканиною. Навіть шкарпетка, змочена водою з пляшки, може врятувати вам дихальні шляхи.

Обов’язково придбайте вогнегасник, якщо ще цього не зробили. Якщо ви мешкаєте в багатоквартирному будинку, вогнегасники мають бути не лише у вас в квартирі, а й у вашому під’їзді, бажано – на кожному поверсі або принаймні на найвищих поверхах будинку (якщо це багатоповерхівка). Ви можете ініціювати закупівлю вогнегасників, заручившись підтримкою інших сусідів.

Оптимальний варіант для дому – порошковий вогнегасник. Він універсальний і може впоратися з більшістю типів загорянь, зокрема й електроприладів. Але майте на увазі: у закритому приміщенні обов’язково захищайте органи дихання – порошок може бути небезпечним при вдиханні.

Також для квартир підходить вуглекислотний вогнегасник – він ефективний при загорянні електроприладів і не псує меблі. Але він не підходить для тління тканин, одягу чи килимів.

Найкраще мати кілька вогнегасників удома. Також не забувайте, що вогнегасники мають обмежений термін придатності і навіть якщо ви ним не користувались, його треба перезаряджати раз на 1-2 роки. Точні вимоги до технічного обслуговування вказує виробник.

Зробіть заздалегідь все, що можете

Головна помилка – шукати укриття після початку обстрілу. Ви маєте знати заздалегідь, де воно розташоване і як швидко до нього дістатися з дому, школи, магазину чи роботи. Перевірте маршрут у денний і нічний час і дізнайтесь, скільки треба часу, аби до нього дістатись.

Зберіть тривожну валізу, якщо ще не маєте такої, і тримайте її поруч. Візьміть найнеобхідніше: документи, воду, аптечку, ліхтарик, павербанк, ключі, готівку, засоби гігієни, їжу на добу. Для дітей – улюблену іграшку, для тварин – переноску й корм.

Пройдіть курси з домедичної допомоги. Є багато доступних чи зовсім безкоштовних тренінгів, на яких ви отримаєте базові навички з порятунку. Якщо у вас буде турнікет, але ви не знатимете, як ним користуватись – є шанс, що хтось інший зможе вам його накласти. Але шанси вижити в рази більші, якщо ви не сподіватиметесь на когось, а навчитесь самі користуватись турнікетом. Думка про те, що ви зможете врятувати себе і когось іще – заспокоює.

Будьте впорядку не лише фізично

Обстріли – це не лише про фізичну небезпеку. Це ще й величезне емоційне навантаження, яке може паралізувати, викликати панічні атаки чи ступор. Потрібно мати хоча б кілька простих способів самодопомоги, які можна використати в укритті, вдома чи з дітьми. Коли вам страшно чи тривожно, можете робити такі вправи:

• Вправа «погляд збоку»: виберіть будь-який предмет (чашку, стілець, телефон) і уявіть, як він «бачить» світ. Це дає змогу переключити увагу і знизити тривожність. Добре працює з дітьми.
• Погойдування: обійміть себе чи близьку людину, повільно похитуйтесь. Вдих на 2 секунди, видих на 5. Це заспокоює нервову систему.
• Дотики: м’яко потріть руки, плечі, вуха чи голову. Так ви знижуєте фізичну напругу в тілі.

Якщо ви дочитали цей текст – ваші шанси урятуватись збільшились. Подбайте про себе і поділіться цими знаннями з близькими – це теж спосіб зберегти життя.

---

*на виконання доручення від 01.07.2025 № 27934

У період воєнного стану забезпечення безперервного надання послуг з державної реєстрації актів цивільного стану є надзвичайно важливим для громадян України та гостей міста Києва. Департамент з питань реєстрації міста Києва докладає зусилля для стабільної та оперативної роботи підрозділів, навіть в умовах надзвичайної ситуації.

 🕘 Режим роботи:

Понеділок  Вівторок  Середа  Четвер  П’ятниця  Субота, неділя  Обідня перерва

09:00 – 18:00   09:00 – 18:00  09:00 – 18:00  09:00 – 18:00  09:00 – 16:45  вихідний  13:00 – 13:45

⚠🕘 У разі повітряної тривоги прийом тимчасово призупиняється та продовжується після відбою повітряної тривоги. 

В умовах воєнного стану діє принцип екстериторіальності – громадяни та гості столиці можуть звернутись для реєстрації народження, смерті, шлюбу в найближчий ЦНАП міста Києва, де надається відповідна послуга, або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану України. 

Прийом документів проводиться в одинадцяти ЦНАПах міста Києва: 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві

просп. Голосіївський, 42, м. Київ, 03039 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві 

вул. С. Олійника, 21, м. Київ, 02068 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Деснянської РДА в м. Києві

просп. Червоної Калини, 29, м. Київ, 02225 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Дніпровської РДА в м. Києві 

вул. Харківське шосе, 18, м. Київ, 02160; 

бульвар Івана Котляревського, 1/1, м. Київ, 02094 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Оболонської РДА в м. Києві 

вул. Левка Лук’яненка, 16, м. Київ, 04205 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Печерської РДА в м. Києві 

вул. Цитадельна, 4/7, м. Київ, 01015 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Подільської РДА в м. Києві 

вул. Костянтинівська, 9/6, м. Київ, 04071 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Святошинської РДА в м. Києві 

просп. Берестейський, 97, м. Київ, 03115 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві

просп. Повітряних Сил, 41, м. Київ, 03020 

В приміщенні Центру надання адміністративних послуг Шевченківської РДА в м. Києві

 бульвар Тараса Шевченка, 26/4, м. Київ, 01054 

Контактний телефон для консультацій: (093) 850-44-19; (044) 489-87-81 

🔁 Слідкуйте за оновленнями на сайті Департаменту, інформація оперативно публікується в разі змін.

Можна ознайомитись за посиланням